КЕП, ЕЦП та УЕП та їх застосування в публічних закупівлях

0

Щоб розуміти і знати, як правильно застосувати дані абревіатури в публічних закупівлях розберемося з їхніми поняттями.

ЕЦПелектронний цифровий підпис – це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується. Він дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа.

Тобто, якщо простими словами, це аналог власноручного підпису, яким можна підписати будь-який документ як фізичній особі так і юридичній.

УЕПудосконалений електронний підпис – це електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов’язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов’язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов’язаний цей електронний підпис. 

КЕПкваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. 

Відмінність УЕП і КЕП полягає у виді носія, на якому зберігається особистий ключ е-підпису та виді сертифіката.

Відповідно до пункту 6 розділу 6 Закону «Про електронні довірчі послуги» перехідний період для старих ЕЦП завершився «не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом», тобто з 7 листопада 2020 року. А отже, на даний час можна сформувати та застосовувати УЕП та/чи КЕП.

То який з цих підписів варто застосовувати в публічних закупівлях?

Відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 р. № 1082 розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником… шляхом заповнення електронних полів…та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника…Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Тобто даним нормативним актом чітко прописано, що Замовник накладає саме кваліфікований електронний підпис.

Однак, як свідчить практика Державної аудиторської служби України, є випадки виявлених порушень вимог пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 року № 1082 та пункту 4 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 749.

Щодо учасників, то тут слід уважно читати, яка вимога щодо підпису тендерної пропозиції буде прописана Замовником у тендерній документації.

Відповідно до підпункту 6 пункту 24 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 визначено, що на період дії карантину тимчасово дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом, та випадках, пов’язаних з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням обмежень, установлених абзацом другим частини другої статті 17 Закону України “Про електронні довірчі послуги”.

Крім цього абз. 2 п. 1 Постанови № 193 від 3 березня 2020 р «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» приватний бізнес має право використовувати в своїй діяльності Удосконалені електронні підписи на кваліфікованому сертифікаті (УЕП) чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів в рамках пілотного проекту, що реалізується, але не пізніше ніж до 5 березня 2022 року. Але у зв’язку із введенням на території України воєнного стану можливість використання УЕП продовжена на період дії воєнного стану та протягом 6 місяців із дня його припинення.

Таким чином на сьогодні можливість використання УЕП є передбачена двома нормативними актами.

Тому при оголошенні закупівлі рекомендуємо замовникам (уповноваженим особам) в тендерній документації прописати вимогу, що учасник може підписати свою пропозицію кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом на кваліфікованому сертифікаті.

Нагадаємо, що перевірити інформацію про підпис можна за посиланням https://czo.gov.ua/verify.

Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель листом від 10.02.2021 № 20-29/06-1616-у, враховуючи велику кількість скарг щодо накладення невідповідного підпису на тендерну пропозицію, звернулася до Міністерства цифрової трансформації України за роз’ясненнями про відмінності між КЕП та УЕП та способи їх перевірки, який розміщений на сайті АМКУ та рекомендує замовником ознайомитися з даним роз’ясненням та врахувати при формуванні вимог тендерної документації.

Найпоширеніші причини оскарження пов’язані з накладенням електронних підписів:

  • Відхилення пропозиції учасника через не накладення КЕП;
  • Накладення на пропозицію електронної печатки, а не підпису;
  • Накладення КЕП/УЕП особою не уповноваженою на підписання документів для участі у закупівлі/ях;

У підсумку хочемо надати декілька рекомендацій щодо встановлення вимог у тендерній документації чи підписанні тендерних пропозицій:

  1. Не зволікайте (якщо ви знаходить не в зоні бойових дій) з виготовленням КЕП, бо ВООЗ вже скасував карантинні обмеження, а отже і в нас продовження не буде, так як і воєнні дії теж мають мати завершення
  2. Перевіряйте чи відповідає накладений підпис вимогам тендерної документації. 
  3. Накладайте КЕП чи УЕП, а не електронну печатку
  4. Слідкуйте за змінами у законодавстві України щодо використання електронних підписів та практикою органів оскарження

Опубліковано в рамках проекту IWPR за підтримки МЗС Норвегії

Поширити:

Коментарі закриті.