Про складнощі процедури звітування. Про переваги в допорогових закупівлях. Про економію на торгах.
Звіт про укладений договір – це звіт про те, що замовник вже здійснив. Замовник укладає договір з будь-якою компанією, яка йому підходить, і інформує через систему ProZorro про це. Сама процедура не передбачає відборів чи конкурсів. Постфактум замовник звітується перед будь-ким, хто зайде на веб-портал ProZorro.gov.ua. А чому він вибрав саме цього підприємця і чи була можливість провести торги з метою максимальної економії ми не дізнаємося.
Всі ми знаємо, що існують такі поняття, як «відкати» та «конфлікт інтересів», які можуть бути при такому самостійному визначенні замовниками своїх контрагентів. Так, нещодавно я проводив аудит закупівель в одній із новостворених громад в Івано-Франківській області. Класична ситуація: голова громади, який одночасно є депутатом Івано-Франківської обласної ради, уклав договір на 400 тисяч з певним фермерським господарством, а єдиним власником і керівником цього господарства є його дружина – також депутат Івано-Франківської обласної ради. І щоб таких ситуацій було менше – необхідно проводити допорогові закупівлі.
Маємо просту математику: допорогова процедура закупівлі дозволяє зробити конкурсний відбір, а він передбачає конкуренцію. Плюс ці закупівлі містять в собі систему електронного аукціону, коли фірми подали свої початкові пропозиції, але можуть ще тричі додатково знизити ціну під час тендеру. Ми підрахували, що в середньому по Україні при проведені допорогових закупівель виходить економія 10 – 15% в порівнянні з очікуваними вартостями. В масштабах Львівської області за 2016 рік економія могла б становити понад 200 мільйонів гривень, якби усі закупівлі замість процедури звітування про укладені договори йшли через допороги.
Зараз поріг, до якого замовники можуть добровільно проводити допорогові закупівлі, складає 200 тисяч гривень на товари та послуги і 1 мільйон 500 тисяч гривень на роботи. Кошти значні і використовувати їх потрібно, керуючись основними принципами публічних закупівель. Таких принципів є 6 і найважливіші з них – це максимальна економія, ефективність, відкритість, прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників. Відповідно, у будь-якому випадку, замовник перед тим, як укладати договір на допорогову суму, повинен керуватись цими принципами. Допорогова закупівля, в свою чергу, дозволяє одразу усі ці принципи виконати, без участі людського фактору, бо є відкритою, максимально економною, і будь – хто може брати в ній участь. Просте укладення договору цим принципам, скоріш за все, не відповідає.
Переконаний, для замовників не завжди є можливість між звітуванням і допороговою процедурою вибрати друге. Часто є випадки, коли потрібно купити терміново вже і сьогодні, коли немає часу чекати. Але тут іде мова про ефективний менеджмент. Якщо замовник правильно вибудує своє планування і буде знати, що наприклад в серпні у нього починається збір урожаю, значить розпочати тендерну закупівлю пального необхідно ще в травні, а мінеральні добрива закупити ще в лютому.
В допорогових закупівлях замовники можуть прописати максимально прості вимоги для учасників, це фактично запрошення, мовляв «приходьте, запропонуйте нам максимально вигідну ціну і станьте переможцем». Ця процедура є доволі швидкою, півтора-два тижні припадає на укладання договору від початку торгів. А у відкритих торгах це щонайменше 27 днів, а переважно півтора-два місяці.
Про технічну сторону скажу, що саме це звітування для замовників є доволі складне. Замість того, щоб це була проста процедура, коли замовник зазначає в ProZorro «ми уклали договір на ось таку суму, з цим підприємцем», вона перетворюється в складний лабіринт переходів по різних віконечках, численне завантаження цифрового підпису, підвантаження протоколів і самого договору. Чому так? Думаю в свій час, коли ця процедура ще була на етапі розробки, електронні майданчики взяли програмний модуль тендерної закупівлі, десь порізали його, і вийшла доволі складна і трудомістка процедура звітування про укладений договір. Тобто, майданчики пішли шляхом максимального спрощення для себе і зробили складну систему для замовників.
Це мабуть найбільше, що критикують наші замовники – занадто складна процедура звітування. Вони оприлюднюють звіти про укладені договори, будуть робити це і надалі, але просять, щоб було простіше і швидше.
Сьогодні напрацьовуються зміни до закону «Про публічні закупівлі», серед них є і ідея допорогові закупівлі зробити обов’язковими для замовників. Також поки йдуть дискусії: яким буде поріг – 10 тисяч, 20 тисяч чи 50 тисяч гривень. Але якщо зміни будуть проголосовані, цілком може скластися ситуація, що з наступного року процедура звітування про укладений договір стане непотрібною і всі закупівлі будуть відбуватися по допорогах.
——————
Опубліковано на основі досліджень, які проводено за підтримки Європейського Союзу і Центру демократії та верховенства права (проект «Посилення коаліції РПР») в рамках виконання проекту «Прозорі публічні фінанси – запорука добробуту», який впроваджується Центром громадського моніторингу та досліджень.
