Кілька днів тому екс-директора дрогобицького комунального підприємства «Комбінат міського господарства» Андрія Яніва засудили за службову недбалість, яка коштувала бюджету 400 тис. грн. Йому присудили три роки позбавлення волі (з випробувальним терміном два роки) та позбавила права протягом двох років займатися адміністративною діяльністю. Ще Янів має сплатити 4 250 грн штрафу.
Слідство у цій справі, що закінчилась вироком, розпочалась саме після того, як експерти «Центру громадського моніторингу та досліджень» виявили факт завищення цін на пальне.
Наприкінці 2017 року, тобто в той час, коли система Prozorro вже понад півроку повноцінно працювала КП «Комбінат міського господарства» проводив тендер на закупівлю пального. Тендер провели, контракт підписали – ніби нічого особливого. Однак, за два тижні комунальне підприємство підписує три додаткових угоди із ТОВ «Нафтотрейд ресурс» і вартість пального раптом зростає на 30%.
Це просто обурливий випадок, на який ми звернули увагу правоохоронців та контролерів. Піднімати ціну за товар після підписання договору законом не заборонено, але в такому випадку учасник закупівлі повинен аргументувати замовнику, що на ринку відбулось коливання цін в межах 10%. У цьому випадку коливань не було, компанія просто хотіла заробити більше, а комунальне підприємство в цьому компанії відверто сприяло.
Оскільки справа ця дійшла до суду і є обвинувальний вирок, ми звісно мали б радіти і цей блог мав би бути про те, що система нарешті запрацювала. Але, як завжди, «є одне але». Справа в тому, що випадок із ТОВ «Нафтотрейд ресурс» і дрогобицьким комунальним підприємством є радше щасливим винятком. Це була одна із перших подібних махінацій, і наразі єдина, яка розслідувана до кінця.
Це чимось нагадує міфічну гідру – коли відрубаєш одну голову, а на її місці з’являється дві. Тому що останнім часом ми масово спостерігаємо ситуацію із підвищенням цін через додаткові угоди. Зараз замовники і учасники, попрацювавши із системою Prozorro, знайшли її слабкі місця і максимально цим зловживають. Адже, в переважній більшості, контролюючі органи не мають бажання доводити випадки виявлених порушень до логічного завершення.
Наприклад, з початку 2019 року за результатом проведення моніторингів закупівель Західний офіс Держаудитслужби не склав жодного (!) протоколу за статтею 164-14 (порушення законодавства про закупівлі). Хоча лише за нашими зверненнями аудитори підтвердили наявність порушень у 88 закупівлях від початку 2019 року.
Що із цим робити? Насправді, простого рішення цієї проблеми немає. Для цього потрібен комплекс рішень для замовників, як убезпечити себе від нечесної конкуренції, коли учасник явно демпінгує ціну з метою подальшого підняття вартості за додатковими угодами, так і шляхом громадського моніторингу виявляти неправомірні факти, якщо замовник у змові з учасниками тендерів.
Також сподіваємось, що депутати якомога швидше приймуть новий закон про публічні закупівлі, за яким ця ситуація стане більш врегульованою і спонукатиме бізнес активніше брати участь у тендерах, що збільшить конкуренцію та прозорість у закупівлях.
