Про громадську діяльність. Про створення ЦГМД. Про досягнення та цілі.
Ідея
Займатись громадською діяльністю вирішив у 2014 році. Пригадуєте, саме у цей рік почалась хвиля піднесення боротьби з корупцією та усім поганим. Саме тоді, повернувшись з Києва, де пропрацював півроку, в силу досить спонтанних обставин, одна із громадських організацій запропонувала мені роботу. Я б навіть не назвав це роботою, а просто місце, де можна б було чимось займатись: стіл, комп’ютер і доступ до інтернету. Так, як вся моя професійна діяльність була пов’язана з державними закупівлями, то з’явилась ідея сконцентруватися на боротьбі з корупцією саме у цій сфері.
Вже на початку травня-червня 2014 року я відвідав тренінг, який організовував Центр протидії корупції у Рівному. Там вперше познайомився з Віталієм Шабуніним. Мені було цікаво не так те, що вони розповідали про тендерні закупівлі, як сама модель їхньої роботи.
Після участі у першому їхньому тренінгу, коли я зрозумів алгоритм роботи організацій, які займаються схожою діяльністю, ми почали щось таке втілювати тут у Львові. Спочатку все було хаотично, неврегульовано і лише на початку 2015-го року почали системно досліджувати тоді ще державні закупівлі.
Люди
Перше, що я зрозумів, так це те, що займатися такою роботою самому неможливо, це не може бути людина-оркестр, яка робить і те і се. Почався пошук колег, з якими можна було б спільно працювати. Таких людей було двоє. Спочатку це був Іван Спринь, у якого зародилася ідея надати нашій роботі публічності. Була домовленість, що ми один раз на тиждень пишемо про нашу роботу пост на Фейсбуці. Це безкоштовно, такий локальний спосіб масової інформації і проба того, як реагуватиме громадськість.
Згодом ми почали знайомитися з організаціями які займаються схожою діяльністю. В грудні 2014 року ми з Іваном відвідали один із заходів, не пригадую хто саме організовував, але саме там ми вибороли собі право 15-ти хвилинного виступу. На цьому заході був присутній теперішній голова правління Тransparency International Україна Андрій Марусов. Ми показали методи своєї роботи з аналізом, дослідженнями, завершеністю, результативністю. Вже тоді Марусов звернув на це увагу та сказав, що нічого схожого в регіонах він не бачив. Ці слова стали поштовхом до розвитку організації.
Далі новий рік і новий член організації – мій товариш, Юрій Кузько. Дуже добре пам’ятаю, як запрошував його працювати з нами, бо забрати когось з постійного місця роботи – це великий психологічний стрес. Юра був людиною сімейною і потрібно було думати як заробляти, щоб мати можливість оплатити людині зарплату, запросити у якусь структуру. А куди я міг на той момент його запросити? Це noname – ні не організація, ні не проект. Уявляєте, ми ризикнули.
Новий етап – «Тендер і злочин»
Коли нас вже було троє, з’явилась потреба це якось назвати. Спочатку було ідея назвати наш проект “тендер на злочин”, потім це “на” забрали і залишилось “Tендер і злочин”.
З такою назвою ми вперше презентували результати роботи на антикорупційний школі Програми розвитку ООН в Україні. Після невеличкої презентації на самому заході з’явилась така божевільна ідея продовжити розповідь у холі готелю, в 12 ночі. У організаторів не було виходу, окрім як включити все обладнання і дати нам можливість розповісти про себе більше. Охочих послухати зібрали через Facebook, мовляв “приходьте, тут показують щось цікаве”. Тоді ми отримали першу грантову підтримку у розмірі 21 тисячу гривень від Програми розвитку ООН в Україні, яка згодом почала регулярно нас підтримувати і фактично заклала хребет нашої організації.
Далі все було ніби на перемотці, дуже стрімкий розвиток. За 2015 рік ми робимо понад 100 розслідувальних кейсів, за нашими справами відкривають 7 кримінальних проваджень, про нас дізнаються всі державні аудиторські служби західного регіону, всі контролюючі органи та стейкхолдери, які були у цьому процесі. Мене долучають до антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ, де вперше прозвучало питання про необхідність створення окремої громадської організації.
«Центр громадського моніторингу та досліджень»
Коли розпочалось реформування сфери закупівель, ми готувались до того, щоб стати не лише наглядачами, а й будувати цю нову систему. Саме тому створили громадську організацію – «Центр громадського моніторингу та досліджень». Я і Юра взяли на себе роль репрезентантів нової системи ProZorro в двох областях – Тернопільський та Львівський. Лише у Львівській області за два місяці я провів нечувану кількість тренінгів, які відвідало понад півтори тисячі осіб. Центр вперше почав займатися адвокацією та запровадженням допорогових закупівель в області. Організація набуває ознак суб’єктності, ми починаємо впливати на дії влади, задавати напрям руху в процесі розвитку нової системи закупівель.
В 2017 році ми реалізували перший коаліційнийний проект, нас почали помічати у медійному середовищі, підписано меморандум з “Наші гроші. Львів”. Це показало, що ми можемо виконувати завдання, які під силу одиницям подібних організацій в Україні.
Про плани
Однією із чеснот організації є те, що завдання, які ми ставимо перед собою – завжди доводимо до кінця. У нас немає провальних результатів, ми ніколи не зупиняємося і не говоримо, що не можемо чогось зробити.
Я зрозумів чим Центр відрізняється від інших організацій: по-перше, – абсолютно професійний підхід до будь-яких завдань у сфері закупівель. Ми ніколи не беремося за проекти, в яких не є фахівцями. Не виходимо за межі роботи з публічними фінансами. По-друге, усі ми постійно навчаємось та підвищуємо свою кваліфікацію. Тренінги, які постійно проходять члени організації дозволяють покращувати результати нашої роботи – наші розслідування, наші кейси, наші звернення, семінари.
Успішне виконання проектів дає нам впевненість у тому, що ми можемо розвивати організацію. До команди долучилось декілька нових експертів, ми переїхали у новий офіс, зрозуміли що таке своя домівка і почали розвивати різні напрями організації – розслідування, аналітику, медіа, адвокацію.
Зараз центр на порозі якісного стрибка. Ми вже чітко відбулись як організація, і це стосується як форми, так і змісту. Розпочалось планування та стратегування нашої діяльності, намагаємось рости кількісно. Сподіваюсь, до нас долучатимуться молоді люди з активною громадською позицією. Центр стане місцем професійного зростання її членів, де за тобою не будуть стежити день в день, витискати всі соки, а дозволять розвиватись. З втіленням ідей, планів, з особистісним розвитком людей – приходить розвиток організації.
