Поняття спрощених закупівель відносно нове. Воно з’явилось у новій редакції Закону у квітні цього року. Це полегшена версія конкурентної процедури, яку може проводити лише уповноважена особа замовника. Спрощену закупівлю потрібно використовувати за такої очікуваної вартості:
|
Предмет закупівлі |
Замовник |
Замовник в окремій сфері господарювання |
|
Товари і послуги |
від 50 тис. грн до 200 тис. грн. |
від 50 тис. грн до 1 млн. грн. |
|
Роботи |
від 50 тис. грн до 1,5 млн. грн. |
від 50 тис. грн до 5 млн. грн. |
Утім згідно з частиною 7 ст. 3 Закону, без спрощеної закупівлі можна обійтися, якщо:
було двічі скасовано спрощену закупівлю через відсутність учасників;
роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані винятково певним суб’єктом господарювання;
існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі;
після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника;
після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника;
здійснюється закупівля послуг з адвокатської діяльності;
закупівля товарів здійснюється з використанням електронного каталогу;
закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю.
Законотворці подбали також про достатньо жорстке покарання за уникнення проведення відкритих торгів/спрощених закупівель, зважаючи на попередній гіркий досвід. Зокрема, внесли зміни до статті 164-14 КУпАП, які суттєво підвищили штрафи для членів тендерного комітету/уповноважених осіб, а також для керівника установи за окремі види порушень. Тепер за ухилення від проведення конкурентних закупівель доведеться заплатити від 25,5 тис. грн до 51 тис. грн, а керівнику такої установи від 34 тис. грн до навіть 170 тис. грн.
Згідно з даними публічного модуля аналітики, до 19 квітня конкурентні закупівлі на допорогові суми проводили дуже рідко. Однак з квітня це стало обов’язковим. Я вважав, що космічні штрафи, які встановили у новій редакції Закону, мінімізують ухилення від проведення спрощених закупівель. Проте залишилося чимало замовників, які й досі його ігнорують.
Лише за липень-серпень 2020 року у Чернівецькій та Хмельницькій областях замовники потенційно уникнули проведення спрощених закупівель на загальну суму приблизно 9,6 млн грн. Ось кілька найяскравіших прикладів:
Чернівецький обласний медичний діагностичний центр у серпні оприлюднивзвітпро договір на закупівлю ремонту ліфта із заміною. Загальна вартість угоди склала понад 1,4 млн грн.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці опублікував звіт про купівлю будівельних робіт з капітального ремонту будівлі №1/18 (лікувальний корпус) на суму більше 1,3 млн грн;
КП “Чернівціводоканал” оприлюднила двазвітипро придбання арматури трубопровідної та металевих труб. Обидві закупівлі від 300 тис. грн.
Чому аудитори не реагують на такі порушення?
Спрощена закупівля хоч і обов’язкова для замовників, однак у розумінні Закону не є процедурою. А згідно з частиною 1 ст. 8 Закону аудитори можуть проводити моніторинг лише процедур закупівель, які визначені у ст. 13 Закону: відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, конкурентного діалогу, переговорної процедури.
Тобто аудитори не мають впливу на замовників, які уникають спрощених закупівель. Проаналізувати їх вони можуть лише під час проведення планової або позапланової перевірки. Замовники цим активно користуються, укладають договори та оплачують їх.
В усних розмовах аудитори скаржаться: “Ми помічаємо чимало порушень при проведенні спрощених закупівель, зокрема і уникнення їх проведення. Правильно було б реагувати одразу, починати моніторинги, але не маємо повноважень, а діяти поза Законом ніхто не буде. Вийти на позапланову перевірку по спрощених теж не можемо”.
А жаль. Адже завдяки проведенню спрощених закупівель за липень-серпень 2020 року лише в Чернівецькій та Хмельницькій областях вже вдалось зекономити 11,5 млн гривень. Тож враховуючи такий позитивний для бюджетних коштів ефект, питання контролю спрощених закупівель необхідно врегульовувати на законодавчому рівні.
Олег Блінов,
