Стаття 17 Закону “Про публічні закупівлі” завжди викликала чимало суперечок. Замовники по-різному трактували цю норму, зверталися за роз’ясненнями до уповноважених органів та вивчали практику Держаудитслужби. У новій редакції стаття зазнала змін, однак проблеми з її використанням лишилися.
За порушення норми Держаудитслужба може накласти адміністративний штраф на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Наразі це від 25 500 грн до 51 000 грн. Утім ми впевнені — усе не так страшно, головне уважно розібратися.
Тож які проблеми можуть виникнути зі статтею 17? І як правильно сформулювати вимоги щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, і щоб Закону дотриматися, і щоб учасникам було зрозуміло.
У ч. 2 ст. 22 йдеться про:
-
те, що в тендерній документації зазначають відомості про один або декілька кваліфікаційних критеріїв;
-
підстави для відмови зі статті 17;
-
спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
Замовник не повинен вимагати, щоб йому надали інформацію, яка оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Коли учасник подає пропозицію, він має підтвердити відсутність підстав для дискваліфікації, які передбачені пунктами 5, 6, 12 і 13 ч. 1 і 2 статті 17. Про це нам скаже частина третя цієї ж статті. Здавалося б, тут усе просто, адже дані щодо інших підстав є у відкритих державних реєстрах з вільним доступом (пункти 2, 3, 4, 8, 9). Проте маємо невідповідність. У пункті 13 вказана така підстава для відмови: «учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника». Цю інформацію можна перевірити на сайті ДФС, адже дані відкриті. Водночас ми маємо пряму норму закону, яка зобов’язує “підтвердити відсутність підстав для відмови в участі”.
Окрім вимог для учасників, спантеличує також питання, які документи має надавати переможець закупівлі. Згідно з частиною 6 статті 17, він повинен оприлюднити в електронній системі документи, що підтверджують відсутність підстав для відмови. А саме тих, які визначені пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини 1 та частиною 2 статті.
Замовники по-різному трактують цю норму і прописують вимоги для переможця у своїх тендерних документаціях. Зокрема, одні встановлюють їх вибірково, використовуючи напрацювання старої редакції закону і лише змінюючи формулювання. А учасники часто лінуються читати Закон і подають лише те, що зазначено у тендерній документації. Для наочності розглянемо декілька прикладів.
Замовник зазначив у тендерній документації, що переможець має надати всі документи за статтею 17 після оприлюднення наміру укласти договір. Водночас у додатку 1 до тієї самої тендерної документації вказано, що Замовник самостійно перевіряє інформацію, яка міститься у відкритих реєстрах та відкритих даних стосовно пунктів 2, 3, 4, 9, 11 статті. Він також встановив спосіб документального підтвердження для пунктів 5, 6, 13. А от пункт 12 і частина 2 статті десь загубилися.
Інший Замовник прописав вимоги статті, встановлюючи спосіб документального підтвердження лише щодо пунктів 5, 6, 13. І неуважні учасники, використовуючи практику старої редакції Закону не подали довідки за пунктами 2, 3, 8, 12 частини 1 та частиною 2 статті. Тож замовник, уклавши договір із постачальником, порушив законодавство.
Ще одна колізія виникає, коли Замовники вказують щодо пункту 13, що «інформація про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів у переможця процедури закупівлі перевіряється Замовником в електронній системі закупівель в інформації, що автоматично формується в електронній системі закупівель в результаті взаємодії електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України». Тобто згідно з тендерною документацією, переможець може не надавати документів, які підтверджують відсутність у них заборгованості з податків, зборів і платежів. Проте органи контролю в цьому випадку мають іншу думку. Західний офіс Держаудитслужби у своєму висновку про результати моніторингу зазначив, що згідно з вимогами Закону, переможець має підтвердити відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини 1 та частиною 2 статті. Тож якщо потрібних документів немає, Замовник мє відхилити пропозицію.
І навіть це ще не кінець. Замовники у такій ситуації опиняються в пастці. З одного боку, погодити пропозицію і підписати договір не можна — це порушення. А з іншого, і відхилити її немає за що. Адже у пункті 3 частини 1 статті 31 вказано, що Замовник може це робити у разі, якщо переможець процедури закупівлі «не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, встановлених статтею 17 цього Закону». І як бути, якщо вимог підтвердити всі підстави, як це зазначено в частині 6 статті, не було?
Єдиний вихід, який можна запропонувати Замовникам — це добре розібратися у статті 17. Також варто прописати у своїй тендерній документації твердження, що якщо переможець не опублікує інформацію відповідно до частини 6 статті 17, буде вважатися, що він не надав її у спосіб, визначений у тендерній документації. Тоді Замовник зможе відхиляти пропозиції, якщо постачальники “загублять” необхідні довідки. Такої самої думки дотримується ЦЗО. Подібне формулювання вже застосовують і окремі Замовники.
А учасникам рекомендуємо не лише детально ознайомлюватися з вимогами тендерної документації закупівлі, але й знати чинне законодавство. Хоча за наявності порушення відповідальність нестиме Замовник, підприємці можуть зазнати фінансових втрат. Наприклад, якщо доведеться розірвати укладений договір.
І пам’ятайте, незнання закону не звільняє від відповідальності.
