У випадку 2-х неуспішних тендерних закупівель Закон дозволяє провести переговорну процедуру з учасником, якого замовник собі обере, – за умови, що товари, роботи чи послуги матимуть технічні та якісні характеристики, аналогічні до вказаних у скасованих закупівлях. Та й сам учасник, з якими будуть проводити переговори, повинен відповідати раніше зазначеним вимогам.
Така історія сталася у Черешському психоневрологічному будинку-інтернаті. Він двічі проводив відкриті торги на закупівлю відходів деревини. І двічі свою пропозицію подавав лише 1 учасник – ФОП Кордубан Вадим Георгійович. В обох випадках система автоматично скасовувала закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників.
Після цього учасник ФОП Кордубан В. Г. кілька разів намагався зв’язатися з керівником будинку-інтернату та уповноваженою особою замовника Поповиченком Максимом, аби провести переговори та укласти договір. Про роботу цієї уповноваженої особи я розповідав раніше: Як ФОП став уповноваженою особою, Чому ФОП не може бути уповноваженою особою.
На пропозицію учасника Вадима Георгійовича керівник інтернату відповів, що не в курсі деталей ситуації, і з усіма закупівельними питаннями потрібно звернутися до уповноваженої особи. Із Максимом Поповиченком розмова теж була неуспішна:
Кордубан Вадим (учасник) – Хотів би провести переговори та укласти договір, однак вже тиждень не можу до вас додзвонитись, та й на листи не відповідаєте;
Максим Поповиченко (уповноважена особа замовника) – Нічого не вийде, ми вже провели переговори з іншим учасником – він дає нижчу ціну;
Кордубан Вадим (учасник) – Але я також можу дати нижчу ціну, навіть на 10 тис. грн;
Максим Поповиченко (уповноважена особа замовника) – Нічого не можу Вам зараз сказати, договір підписуємо з іншим учасником;
Кордубан Вадим (учасник) – Як же так виходить? Я двічі подавав пропозицію на участь у тендері, готовий запропонувати нижчу ціну, а Ви без будь-яких консультацій і переговорів укладаєте угоду з іншим учасником?;
Максим Поповиченко (уповноважена особа замовника) – … [мовчання].
І справді, замовник застосував переговорну процедуру та уклав договір з іншим учасником – ФОПом Шпетком Іваном Онуфрійовичем.
Чи порушив замовник прямі вимоги Закону таким вибором постачальника?
Ні, Закон не містить прямих вимог, які б зобов’язували замовника проводити переговорну процедуру з тим учасником, який двічі єдиний подавав свою пропозицію на торги.
Однак, крім прямих норм Закону, у статті 5 містяться принципи здійснення публічних закупівель, яких повинні дотримуватись замовники при плануванні та проведенні закупівель:
- добросовісна конкуренція серед учасників;
- максимальна економія, ефективність та пропорційність;
- відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
- недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
- об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
- запобігання корупційним діям і зловживанням.
Чи порушив замовник принципи, наведені у статті 5 Закону?
Імовірно, що так. Уповноважена особа замовника впродовж тижня уникала спілкування з учасником ФОПом Кордубаном В. Г., хоча він був єдиним, хто двічі подавав пропозицію на відкриті торги. Натомість після другого скасування торгів, провела переговори з іншим учасником ФОПом Шпетком І. О. та уклала з ним угоду на 97,5 тис грн. ФОП Кордубан Вадим Георгійович був готовий запропонувати суттєво нижчу ціну. Такими діями замовник знехтував принципом рівного ставлення до учасників закупівлі, надавши перевагу учаснику Івану Онуфрійовичу, що у свою чергу призвело до порушення ключового принципу – максимальної економії, ефективності та пропорційності.
Однак крім порушення принципів публічних закупівель, замовник ще й не врахував зміни до Закону України “Про публічні закупівлі” які набули чинності 19.04.2020 року та стосувались, зокрема, статті 17 Закону (детально про них розповідав у своєму блозі мій колега Юрій Кузько). Нагадаю, якщо замовник двічі скасовував закупівлі через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, він може провести переговорну процедуру закупівлі за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника процедури закупівлі не будуть відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Через зміни в Законі України «Про публічні закупівлі», замовники під час проведення переговорної процедури вже не можуть встановити такі самі вимоги до учасників, як і у відкритих торгах, що відбулися до 19 квітня. Як наслідок, у Черешського психоневрологічного будинку-інтернату не було підстав для проведення переговорної процедури. Я скерував відповідний лист замовнику, однак відповіді не отримав. Утім, на цей випадок відреагували аудитори – вони провели моніторинг та підтвердили порушення.
Переговорна процедура не є конкурентною процедурою закупівлі. Замовник проводить перемовини з одним або кількома учасниками та укладає договір після погодження всіх умов договору. У порівнянні з відкритими торгами, переговорна процедура є менш формалізованою та дає більше можливостей замовнику для маніпуляцій. Ми завжди рекомендуємо замовникам бути уважними і дотримуватись як прямих норм, так і принципів здійснення публічних закупівель, особливо під час проведення переговорних процедур. Адже лише так вони зможуть купити товари, роботи чи послуги на вигідних умовах та не впасти обличчям в болото.
Cпеціально для DoZorro
