“Центр громадського моніторингу та досліджень” неодноразово фіксував випадки, коли учасники торгів завантажували у систему ProZorro недійсні банківські гарантії. Згідно закону, закупівельники не мають права укладати угоду з такими підприємцями, але всупереч нормам все одно це роблять. Чи умисно учасники завантажують недійсні документи та хто в результаті за це відповідатиме?
Два замовники у Львівській області, які ведуть різну господарську діяльність, у листопаді уклали угоди з переможцями їхніх тендерів, які подали недійсні документи. Так, Служба автомобільних доріг Львівщини за результатами торгів підписала договір з МПП “Нара” на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування вартістю 2,4 мільйони гривень. Ще один замовник, Львівський обласний центр крові, віддав замовлення на поточний ремонт власних приміщень ТОВ “Ваш білий дім” вартістю 600,3 тисячі гривень.
Об’єднує закупівлі те, що переможці торгів подали недійсні банківські гарантії, які вони раніше виготовили на інші неуспішні торги цих же замовників. Недійсність цього документу в тому, що він містить неправильний номер закупівлі, який є унікальним для кожних торгів.
Через таку помилку бюджетники не зможуть забрати гарантовані їм кошти, якщо потенційні контрагенти відмовляться від підписання договору. А відтак втрачається і зміст вимоги щодо подання учасниками банківської гарантії на забезпечення тендерної пропозиції.
Недійсна банківська гарантія МПП “Нара”, підготована на торги Служби автомобільних доріг Львівщини
Крім цього, за такий укладений договір з учасником, який не відповідає вимогам тендерної документації посадові особи замовника можуть нести адміністративну відповідальність, сплатити штраф, а всі члени тендерного комітету можуть отримати догану.
На думку експертів ЦГМД, таку помилку міг допустити як сам учасник, зазначивши не той номер закупівлі у заяві на отримання гарантії, так і працівники банку, які оформляли документи.
“У банківську гарантію вноситься інформація про замовника , предмет та номер закупівлі, сума гарантії та термін дії. Учасники, які за таку послугу банку платять щонайменше декілька сотень гривень, мали б ретельніше перевіряти документ, який отримують в результаті. Крім цього, постановою Національного банку передбачена процедура виправлення виявлених помилок, тож за необхідності підприємці можуть звернутись до банка-гаранта з заявою-проханням переробити даний документ” – пояснює Оксана Дзявроник, аналітикиня “Центру громадського моніторингу та досліджень”.
Щоб уникнути відповідальності перед Законом та не втратити коштів, учасникам та замовникам торгів слід детальніше готувати та вивчати документи.
В свою чергу “Центр громадського моніторингу та досліджень” надіслав звернення в Західний офіс ДАСУ з вимогою перевірити виявлені порушення на цих торгах та зобов’язати замовників виправити помилки.
Матеріал за підтримки Європейського Союзу в рамках виконання проекту «Боротьба з корупцією та впровадження реформ на регіональному рівні», який впроваджується “Центром громадського моніторингу та досліджень”.
