«Багор». Куратори. Мільйони

0

5 тисяч гривень і 5 працівників. Саме такі ресурси потрібні, щоб отримувати замовлення від розпорядників публічних коштів. Як саме –  знає цей простий 31-річний чоловік з Червонограда – невеличкого містечка на Львівщині.

«Багор». Історія успіху

До того, як стати підприємцем, Петро Тимчишин працював монтажником, будівельником і різноробочим. У соцмережах можна знайти старі повідомлення, де чоловік пропонує  самостійно утеплити фасад чи зробити ремонт будинку.

У 2016-му Петро ловить свою птаху щастя за хвіст та відкриває власну компанію «Багор»,  з основним видом діяльності – будівництво житлових та нежитлових приміщень. У статутному фонді «Багор» всього 5 тисяч гривень, немає власної будівельної техніки і сама компанія налічує аж 5 працівників – це разом з директором, він же і власник – Петро Іванович Тимчишин.

Маючи власну компанію, Темчишин одразу пробує себе на відкритих торгах. Так, за рік свого існування, ТзОВ «Багор» взяло участь у 8 тендерах і у 6 із них отримало перемогу на загальну суму понад 37 мільйонів гривень. Будувати школи, спортзали, робити реконструкцію державних установ – Тимчишину довірили держслужбовці і з управління капбудівницта Львівської ОДА, і з відділу освіти Радехівської райадміністрації, і з ПАТ «Укрпошта» та освітяни дошкільного навчального закладу №2 у Радехові.

Чим викликаний такий успіх новачка? Ми запитали у директора ТОВ «Грандобуд-Престиж», Василя Загородного, який був суперником ТОВ «Багор» на двох закупівлях в Радехові.

Ми не такі круті, як «Багор», бо ніколи не вигравали тендерів на 20 мільйонів. 700, 500 тисяч було, але не такі суми. Я на тендери ходжу з 2007 року, але не вигравав їх, брали мене хіба субпідрядником. Щоб виграти тендер треба мати багато своєї техніки, працівників і зв’язків. Зараз в мене 20 працівників, маю свої крани. Не знаю, може ми зробили помилку з документах і нас відхилили, я не вникав. Але наші дівчата дуже стараються, ночами пишуть тендерну пропозицію.

Експерти «Центру громадського моніторингу та досліджень» детально проаналізували тендерну пропозицію ТОВ «Багор» на закупівлі за предметом «Будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. на 360 учнівських місць в с. Нижня Яблунька Турківського району Львівської області». Це найбільший куш «Багор» – 23 мільйони 952 тисячі гривень.

Довіряючи таку вагому суму коштів будівельникам, замовник (управління капітального будівництва ЛОДА), мало б удвічі детальніше вивчати пропозицію переможця. Однак, виявлені нами порушеня доказують протилежне.

Так, тендерна пропозиція ТОВ «Багор» не містила жодної інформації, про те, що службову (посадову) особу учасника не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за корупційні правопорушення у сфері закупівель.

Також компанія Тимчишина мала надати довідку про те, що до неї не застосовувалися заходи юридичного характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення і не внесена до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (пункт 5.5.1 розділу ІІІ тендерної документації).

Немає у тендерній пропозиції «Багор» і довідки про відсутність заборгованості по сплаті обов’язкових податків та зборів в Україні (пункт 5.5.4 розділу ІІІ тендерної документації).

Свій досвід виконання аналогічних договорів (пункт 5.3.1 розділу ІІІ тендерної документації) ТОВ «Багор» підтверджувало відгуком від компанії «Промінад ЧГ», для яких здійснювало монтаж фасадних конструкцій будівлі старого кінотеатру у місті Червоноград.

Будівництво школи і монтаж фасаду – різні види робіт, які вимагають певної кваліфікації і різної кількості працівників та техніки.

І про працівників і про техніку у фірмі Тимчишина «подбали» і переконували замовника не хвилюватися, бо техніку візьмуть у суборенду, а працівників наймуть. Тільки от про те кого компанія збирається залучати у субпідрядники (працівники, машини та техніка) необхідно повідомляти замовника у тендерній пропозиції, а не «коли переможемо».

Субпідрядники у пана Тимчишина, до речі, є. Наприклад, він сам. Так, Орієнтовна вартість послуг ФОПа становитиме всього 0,1% до ціни пропозиції , або приблизно 24 тисячі гривень.

Ще один субпідрядник – ПП ТВО «Західенергосервіс», якому заплатять 0,12 % від ціни пропозиції – тобто 28,7 тисяч гривень.

Такі мізерні суми оплати субпідрядника означають, що 99% усіх робіт ТОВ «Багор» планувало виконувати самостійно.

«Я не знаю, де працюю»

Щоб це з’ясувати, як саме ТОВ «Багор» виконуватиме ці роботи, ми вирішили навідатись на декілька об’єктів, де ця компанія веде будівництво. І першою нашою зупинкою став дитячий садочок №2 у Радехові. В день нашого візиту у будівельників якраз був вихідний.

Біля дитсадка нас зустріла Ольга Петрівна – сторож дошкільного закладу. Жінка розповіла, що на об’єкті працює близько 5 осіб, роботи ведуться по утепленню будівлі, а ремонт у садочку зробили минулого року. Компанією «Багор» сторож дитячого садка задоволена.

Хлопці працюють і працюють добре. Якщо шось не так, то робимо їм зауваження, шоб були акуратнішими. Минулої суботи працювали, а то вже два дні нема, бо не підвезли їм матеріалу.

Бажання поспілкуватись з працівниками «Багор» завело нас до другого робочого об’єкту компанії – будівництво спортзалу з надбудовою музею в загальноосвітній школі Радехова. Цей спортзал обійдеться Відділу освіти Радехівської райадміністрації у 3,5 мільйони гривень.

Ми довго ходили по пустому будівельному майданчику, доки не зустріли Петра.

  • Ви тут працюєте?
  • Так.
  • А як називається ваша компанія?
  • Я не знаю, працюю тут недавно, влаштувався «через людей».

Петро розповів нам, що працює тут неофіційно і разом з ним в цей день на роботу вийшов ще один чоловік. Ні назву компанії, ні імена своїх керівників чоловік нам не назвав, на прохання зателефонувати керівництву сказав, що їх номера телефону у нього немає.

Фізичний офіс компанії знаходиться у місті Червонограді, вулиця Соборна 1, в приміщені будівельного магазину. Сюди ми приїхали, що поспілкуватись з Петром Тимчишином.

Ми запитали у підприємця, як при наявності такої кількості порушень у тендерних пропозиціях, його компанії вдається отримувати мільйонні замовлення. Чоловік розповів нам, що «дружить» з вже успішними будівельними компаніями на ринку і вони йому «допомагають». З ким саме консультуються Тимчишин не сказав.

– Нє, ну ми не будемо вже того афішувати. То просто бізнес. Такі ж самі, як ми. Можливо, вони вже всі ці помилки пройшли.

Куратори  «Багор»

Юридична адреса ТОВ «Багор» знаходиться в Києві, вулиця Мельника 18-Б/1. Квартира належить киянину Мелещуку Олегу Федоровичу. Виявляється, чоловік не просто орендодавець, а й успішний бізнесмен, що займався фондовим ринком, облігаціями та будівництвом.

Коли ми запитали пана Тимчишина чи знайомий він з Олегом Мелещуком, чоловік відповів «Ні». А, вже через хвилину, змінив свою відповідь, декілька раз плутаючись у фактах.

– Офіс, який ви орендуєте в Києві належить підприємцю Мелещуку Олегу. То ви з ним знайомі?

– Ми не орендуємо, просто по місці прописки. Ну, тобто є певні домовленості.

– А з ким ці певні домовленості?

– В принципі, дивіться, я вам пояснюю, це не стосується державних замовлень, де офіс знаходиться, де шо. Це є закон. Він то йому належить. Але ми просто орендуємо, маємо певні домовленості. Ми хочемо собі приміщення в Києві взяти і зареєструвати фірму на своє власне.

У реєстрі судових рішень безліч справ, де фірми пана Мелещука («Компанія з управління активами «Люкс Ессет Менеджмент») занижували свої прибутки, ухилялись від сплати податки і просто банкрутували, не повертаючи боргу державі.

Далі краще. З 2000 року киянин почав займатись будівельним бізнесом. Серед власних компаній – ТОВ «Будівельна-інвестиційна компанія «Детант-Інвест» та ЗАТ «ДСМ», у ТОВ «Розбудова» займав керівну посаду директора до 2016-го року, а ТОВ”МТМ-БУД” належить дружині Мелещука Галині.

ЗАТ «ДСМ» зареєстроване у 2001 році. Серед власників Мелещук Олег, Лобас Святослав та Товкайло Олег. Бухгалтерські документи компанії свідчать про те, що ЗАТ «ДСМ» дійсно будувало масштабні об’єкти, до яких залучало субпідрядні організації, а коли ті виконували своє завдання, «ДСМ» «кидала» будівельників на майже 700 тисяч гривень. Серед таких компаній – українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ „Основа-Солсиф”.

Кидало «ДСМ» не лише своїх субпідрядників, а й Держбуд України. Так, у 2003 році, гендиректор «ДСМ» подав до Держбуду України фіктивну довідку, де вказувався перелік неіснуючих працівників. Без цієї довідки «ДСМ» не отримало ліцензії на здійснення будівельної діяльності і отримало кримінальну справу до своєї біографії, що й стало причиною закриття компанії.

Ще одна будівельна фірма, до якої має відношення Олег Федорович – ТОВ «Розбудова».  У 2016 році компанія стала фігурантом скандальної справи по незаконній вирубці лісу в Ірпіні, Київської області. Активісти звинуватили «Розбудову» в захоплені території колишнього дитячого табору «Зоряний». На час початку будівельних робіт, як вдалось з’ясувати прокуратурі Києво-Святошинського району, в «Розбудови» не було необхідного переліку документів. Згодом, табір повернули місцевій владі, однак частину соснового лісу будівельники вже встигли вирубати.

Єдина компанія О. Мелещука, яка ще не встигла заплямувати свою репутацію – ТОВ «Будівельна-інвестиційна компанія «Детант-Інвест». Фірма займається будівництвом приватного сектору і не бере участь в державних закупівлях.

Петро Тимчишин в свою чергу, каже, що прислухається до «порад» авторитетних йому фірм і переконаний, що «дружні компанії» допомагають отримувати перемогу на закупівлях і забезпечують для «Багору» відсутність будь-яких помилок в тендерній пропозиції. Скільки коштує така кураторська робота для «Багор» пан Тимчишин нам не розповів, лише додав, що грошей для себе лишається мало. Тільки от за порушення законів України на закупівлях відповідати доведеться не «кураторам», а власнику.


Цю публікацію було створено за підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації повну відповідальність несе ГО “Центр громадського моніторингу та досліджень”. Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу”.

 

 

 

Поширити:

Коментарі закриті.