5 мільярдів на укриття: як у 2026 році змінилась модель фінансування і чому головний ризик тепер не процедура, а кошторис – Центр громадського моніторингу та досліджень

У 2026 році держава змінила підхід до фінансування укриттів у закладах освіти. Гроші стали розподіляти більш цільово, проєкти — відбирати жорсткіше, а контроль поступово змістився від формальної процедури закупівлі до перевірки обґрунтованості витрат. Це робить систему більш керованою, але водночас підвищує ціну кожної помилки.

У 2026 році держава продовжує фінансування облаштування укриттів у закладах освіти, зберігаючи цей напрям одним із ключових пріоритетів бюджетної політики в умовах воєнного стану. Загальний обсяг субвенції становить 5 млрд грн, а отже мова йде не просто про окремі будівельні проєкти, а про масштабну державну програму, від якої залежить можливість навчання дітей у безпечних умовах.

Саме тому рішення уряду щодо цієї субвенції мають подвійне значення. З одного боку, вони визначають, які громади отримають кошти та в якому обсязі. З іншого — формують нові правила для замовників, підрядників, органів контролю та всіх, хто відстежує ефективність витрачання бюджетних ресурсів.

У 2026 році фінансування укриттів уже не виглядає як механічне продовження практики попередніх років. Держава фактично перейшла до нової моделі: менш рівномірної, більш концентрованої і значно більш залежної від якості підготовки кожного окремого проєкту. Якщо у попередні роки головним завданням було запустити якомога більше об’єктів, то тепер дедалі важливішим стає питання, чи готовий проєкт до реалізації і чи можна пояснити його вартість.

Перший етап розподілу субвенції, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України №239-р від 18 березня 2026 року, передбачає спрямування понад 2,03 млрд грн до 24 місцевих бюджетів та обласних бюджетів. Окремо уряд передбачив ще 231,1 млн грн на завершення 22 укриттів у 11 областях, готовність яких перевищує 60%.

Ця деталь є принциповою. У 2026 році держава одночасно використовує дві моделі фінансування: запускає нові проєкти та добудовує ті, що були розпочаті раніше. На практиці це означає перехід від логіки “потрібно більше об’єктів” до логіки “потрібен завершений результат”. Для закупівель це важливо, адже змінюється і характер ризиків. Якщо на старті програми ключовим був сам факт запуску робіт, то тепер головним стає питання якості управління великими будівельними бюджетами.

Розподіл коштів у 2026 році чітко показує концентрацію фінансування. Найбільші обсяги субвенції отримали громади у Запорізькій, Сумській та Харківській областях. Запорізька міська громада отримала понад 387 млн грн, Сумська — понад 323 млн грн, Лозівська громада Харківської області — понад 214 млн грн.

Розподіл субвенції (перший етап 2026 року)

Область	Громада / бюджет	Сума, грн
Запорізька	Запорізька МТГ	387 389 662
Сумська	Сумська МТГ	323 214 603
Харківська	Лозівська МТГ	214 171 843
Харківська	Слобожанська МТГ	125 907 001
Харківська	Харківська МТГ	87 125 372
Харківська	Донецька ТГ	91 532 438
Харківська	Валківська МТГ	68 642 561
Харківська	Вільхівська ТГ	29 481 475
Чернігівська	Менська МТГ	99 260 074
Рівненська	Березівська ТГ	79 201 763
Рівненська	Дубровицька МТГ	61 316 077
Рівненська	Старосільська ТГ	9 880 000
Миколаївська	Березнегуватська ТГ	72 784 276
Миколаївська	Миколаївська МТГ	20 474 608
Херсонська	Нововоронцовська ТГ	54 393 220
Херсонська	Чорнобаївська ТГ	53 463 441
Херсонська	Великоолександрівська ТГ	23 540 647
Одеська	Лиманська ТГ	53 231 453
Одеська	Кодимська МТГ	41 533 732
Дніпропетровська	Солонянська ТГ	30 732 480
Волинська	Ратнівська ТГ	4 323 899
Запорізька	Михайло-Лукашівська ТГ	5 385 929
Вінницька	обласний бюджет	83 983 062
Львівська	обласний бюджет	16 258 125

📌 Загалом: 2,037 млрд грн

Оновлений підхід до облаштування укриттів у 2026 році, закріплений Порядком та умовами надання субвенції (Постанова КМУ № 71 від 19 січня 2026 р.), демонструє перехід від простого розподілу коштів до стратегічного інвестування в безпеку.

Нова логіка відбору та безпекові ризики

Розподіл фінансування у 2026 році здійснюється залежно від рівня безпекового ризику: 40% коштів спрямовується громадам із дуже високим ризиком, 35% — із високим, 25% — із помірним і задовільним. Такий розподіл є логічним з погляду безпекової політики, але він має очевидний наслідок: фінансові ризики також концентруються.

Якщо у попередні роки бюджет «розчинявся» у великій кількості дрібніших або середніх закупівель, то у 2026 році одна помилка в окремому великому проєкті може коштувати бюджету значно більше. Це особливо важливо для сфери будівництва, де основні ризики часто виникають не на рівні оголошення закупівлі, а на рівні кошторису, технічних характеристик і змін до договору. Для врахування цих чинників при автоматичній пріоритезації в Єдиній інформаційній системі (ЄІС) застосовується спеціальний коефіцієнт безпекового ризику (Кррб), який для громад із дуже високим ризиком становить 5, а з високим — 3.

Від «намірів» до реальних проєктів

Проєкт не може бути профінансований лише тому, що громада його подала. Крім базових критеріїв, існують специфічні вимоги до проєктної документації та процесу реалізації:

Актуальність кошторису: Кошторисна частина звіту експертизи має бути зареєстрована в ЄДЕССБ не раніше 15 серпня року, що передує року виділення субвенції.
Дотримання міжнародних стандартів: Проєкти мають відповідати вимогам Рамкової угоди між Україною та ЄС (Ukraine Facility). Це включає перевірку підрядників на відсутність санкцій, недопущення подвійного фінансування з інших донорських джерел та забезпечення публічності фінансування від ЄС.
Екологічні та соціальні норми: Обов’язковим є дотримання заходів із мінімізації негативного впливу на довкілля (контроль пилу, шуму, утилізація азбесту) та забезпечення безпеки праці й інклюзивності (доступність для маломобільних груп).
Часові обмеження: Роботи з капітального ремонту мають бути завершені до кінця поточного року. Якщо терміни порушуються, завершення проєкту відбувається виключно коштом місцевого бюджету.
Санкції за затримку: Розпорядники мають отримати дозвіл на будівництво та розпочати роботи протягом трьох місяців після розподілу коштів, інакше фінансування може бути перерозподілено на користь інших громад
Підтвердження того, що заклад не має належного укриття або наявне потребує реконструкції чи капітального ремонту.

Це вже зовсім інший рівень відбору. Держава фінансує не наміри, а проєкти, які мають бути максимально готовими до реалізації. Наприклад, за наявність дозволу на початок робіт при пріоритезації нараховується одразу 40 балів. Саме тому головні ризики зміщуються: якщо раніше основне питання звучало як «чи правильно проведена процедура?», то тепер дедалі частіше воно звучить інакше: «чи правильно пораховано вартість і чи відповідає вона ринку?»

Диференційоване співфінансування

Підхід до співфінансування став гнучкішим і залежить від індексу податкоспроможності громади:

Індекс > 1,3: не менше 30% з місцевого бюджету.
Індекс 1,1–1,3: не менше 20%.
Індекс 0,7–1,1: не менше 10%.
Індекс < 0,7 або гірські населені пункти: не менше 5%.

Це виглядає справедливо, але водночас ускладнює контроль. У великих будівельних проєктах навіть невеликі зміни у структурі фінансування можуть впливати на плани, строки виконання робіт, а згодом — і на зміни до договору. Варто зауважити: якщо вартість проєкту зросте більше ніж на 10% під час реалізації, це здорожчання покривається суто коштами місцевого бюджету.

Розширення типів об’єктів: заклади дошкільної освіти

У 2026 році держава розширює перелік об’єктів, включаючи заклади дошкільної освіти (дитячі садки). Це означає появу нових типів проєктів із іншими технічними вимогами. Субвенція для садочків надається за умови, що в них не менше 100 вихованців, вони є спеціальними або єдиними у громаді.

Зміна змісту контролю

Формально процедура може бути проведена правильно: оголошені торги, подані документи, договір оприлюднений. Але якщо в кошторисі закладено необґрунтовані ціни або технічні характеристики не дозволяють перевірити, чи є матеріал ринковим аналогом, ризик для бюджету нікуди не зникає.

Роль обласних адміністрацій та МОН

Після автоматичного рейтингу ОДА/ВА мають 5 робочих днів на аналіз списку. Вони можуть перерозподілити додаткові 100 балів між проєктами та по 30 балів для єдиних у громаді дитсадків. Остаточне рішення про розподіл затверджує комісія МОН, яка складається з 5–13 осіб (представників МОН та антикорупційних громадських організацій)

Механізм відбору (етапи)

Процес відбору проектів складається з п’яти етапів:

Оголошення МОН про початок відбору (на сайті МОН та в системі ЄІС).
Подання заявок громадами протягом не більше 15 робочих днів.
Пріоритезація — автоматичний розрахунок балів у системі ЄІС за формулою, що враховує показники безпеки, підготовленості, співфінансування та спроможності громади.
Оцінка відповідності — комісія МОН розглядає рейтинговий список та пропозиції від ОДА/ВА щодо додаткових балів.
Формування переліку — МОН готує остаточний розподіл коштів для затвердження Кабінетом Міністрів.

Обов’язковою умовою є співфінансування з місцевих бюджетів, розмір якого залежить від індексу податкоспроможності громади (від 5% до 30% вартості проекту)

Таким чином, у 2026 році контроль зміщується з формальної перевірки документів на фактичну вартість, якість та терміни реалізації конкретних інвестиційних проєктів.

У 2026 році проблема не завжди полягає у грубому порушенні процедури або у великому відсотку переплати. Часто вона полягає у поєднанні кількох факторів, кожен із яких окремо може виглядати не критичним, але разом вони формують високий ризик для бюджету: не до кінця деталізовані додатки, ранні зміни до договору, динамічна ціна, відсутність трансакцій на e-data на момент аналізу, повторювані ділові відносини між замовником і підрядником.

Що змінилося порівняно з 2025 роком

Щоб зрозуміти масштаб трансформації, важливо зіставити 2025 і 2026 роки не лише за обсягами фінансування, а й за логікою самої системи.

Якщо у 2025 році багато питань концентрувалися навколо вибору процедури, відкритості інформації та дотримання базових вимог, то у 2026 році у центрі уваги опиняється інше: чи правильно замовник визначив вартість і чи зможе утримати її в межах обґрунтованого бюджету протягом усього циклу реалізації проєкту. Для замовників це означає необхідність значно якіснішої підготовки документації ще до моменту оголошення закупівлі.

Важливим є використання цифрових інструментів відбору та погодження проєктів. У 2026 році значна частина проєктів проходить погодження через систему DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management), що забезпечує централізований облік, прозорість та відстеження життєвого циклу інвестиційного проєкту. Це означає, що закупівля є лише одним із етапів, а сам проєкт проходить попередню перевірку ще до оголошення процедури.

Новим викликом для замовників чиї проекти погоджені стали Зміни № 5 до КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва». Цей документ фактично легалізував вимоги Постанови КМУ № 1512, адаптувавши кошторисні норми до умов воєнного стану та встановивши жорсткі межі для формування вартості робіт. Зокрема, на період дії Постанови № 1512 встановлено граничні показники витрат, які не можуть бути перевищені при складанні договірної ціни,:

Загальновиробничі витрати — не більше 10% від суми прямих витрат;
Адміністративні витрати — не більше 3% від суми прямих витрат;
Кошторисний прибуток — не більше 15% від суми прямих витрат,,.

Принцип «60/40» та верифікація цін є однією з найважливіших новацій змін порядку аналізу цін на матеріальні ресурси. Тепер аналіз має проводитися за двоступеневою моделлю,:

Для матеріалів, що складають 60% від суми всіх ресурсів, ціни приймаються на основі даних виробників, імпортерів та їх офіційних дистриб’юторів.
Для решти 40% ресурсів дозволяється використання даних з відкритих веб-ресурсів та друкованих довідників. З моменту повноцінного запуску бази даних цін у складі ЄДЕССБ, вартість матеріалів у кошторисах не повинна перевищувати середні показники, зафіксовані в цій системі.

Зміна № 5 докорінно переглянула підхід до коштів на покриття ризиків (пункт 5.31 Настанови). Тепер замовник має право не лише враховувати ці кошти в очікуваній вартості, а й встановлювати в тендерній документації фіксовану суму або відсоток, який кожен учасник зобов’язаний включити до своєї договірної ціни. Це усуває можливість маніпуляцій з ціною пропозиції за рахунок «обнулення» ризиків.

Для забезпечення рівних умов конкуренції, замовник тепер зобов’язаний надавати учаснику для розрахунку ціни не лише відомість обсягів робіт, а й відомість ресурсів без цін та проектну документацію. При цьому під час взаєморозрахунків (особливо при динамічній ціні) вартість матеріалів має постійно підтверджуватися актуальним аналізом ринку згідно з вимогами Постанови № 1512. Також не забуваємо про вимоги щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів що є важливими при закупівлі робіт у 2026 році.

Ось основна інформація щодо локалізації:

Правові підстави та вартісні межі

Законодавча база: Вимоги ґрунтуються на пункті 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» та постановах КМУ № 861 і № 782.
Поріг застосування: Вимоги щодо локалізації діють, якщо вартість предмета закупівлі (або окремого товару у складі робіт чи послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн.
Показник на 2026 рік: Ступінь локалізації для товарів, визначених законом, у 2026 році має бути не менше 30%.

Вимоги до тендерної документації

Замовник повинен перевірити наявність товарів із законодавчого переліку в технічному завданні та встановити такі вимоги до учасників:

Довідка про локалізацію: Учасник має надати довідку з інформацією про країну походження, назву документа, що її підтверджує, відсоток локалізації та ID позиції в Переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації на порталі Prozorro.
Сертифікат ISO: Обов’язковою є вимога про надання сертифіката відповідності системи управління якістю виробника вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018.

Реалізація в договорі про закупівлю

В умовах проєкту договору доцільно передбачити:

Додаток до договору, де зафіксовано перелік товарів із зазначенням ступеня локалізації та їхніх ID-кодів.
Фактична калькуляція: Підрядник зобов’язаний одночасно з передачею товару надати замовнику підготовлену виробником фактичну калькуляцію собівартості такого товару.
Оприлюднення: Замовник має оприлюднити цю калькуляцію в електронній системі закупівель разом зі звітом про виконання договору.

Винятки (коли локалізація не вимагається)

Міжнародні угоди: Вимоги не застосовуються до товарів із країн, з якими Україна підписала угоди про вільну торгівлю (зокрема, країни-члени Угоди про державні закупівлі — GPA).
Енергетична безпека: До 01.05.2026 вимоги не застосовуються для обладнання, необхідного для подолання наслідків надзвичайних ситуацій в електроенергетиці.

Окрему увагу слід приділити закупівлям, що здійснюються за кошти Ukraine Facility. У таких випадках замовник повинен забезпечити суворе дотримання не лише вимог щодо походження товарів із «прийнятних країн», а й усіх положень Рамкової угоди та спеціального розділу Особливостей, який регулює такі закупівлі. Важливо розуміти, що цей контроль не обмежується лише географією реєстрації учасників: він передбачає обов’язкову перевірку самих компаній, їхніх кінцевих бенефіціарів та субпідрядників на відсутність у санкційних списках Європейського Союзу. Крім того, замовник має забезпечити виконання вимог щодо використання символіки ЄС, інформування про джерела фінансування та дотримання термінів зберігання документації за проєктом

У підсумку 2026 рік показує: держава сформувала більш структуровану і цільову модель фінансування укриттів, а також остаточно змістила акцент контролю: від формального дотримання алгоритму закупівлі до детальної перевірки кожної гривні у кошторисі. Саме тому головне питання 2026 року звучить уже не як «чи проведено тендер правильно», а як: чи відповідає кожна гривня у великому будівельному проєкті реальній ринковій вартості і чи здатен замовник це довести документально. Від відповіді на це питання залежатиме не лише ефективність використання бюджетних коштів, а й довіра до всієї системи фінансування укриттів у наступні роки.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Моніторинг ефективності закупівель з облаштування укриттів у закладах освіти та охорони здоров’я” що здійснюється Громадською організацією “Центр громадського моніторингу та досліджень” в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) “Посилення громадського контролю” за фінансової підтримки Норвегії.