Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, яке очолює Інна Свистун – лихоманить з листопада минулого року. Саме тоді стало відомо про так звану «Аферу століття» – крадіжку близько 40 об’єктів комунальногомайна в центрі міста. З того часу міську раду та помешкання чиновників трясуть обшуки правоохоронців.
Здавалося б, увага правоохоронців до відповідного департаменту мала б спонукати чиновників, як то кажуть, дмухати на холодне і діяти в рамках законів. Але не тоді, коли мова йде про гроші і державні закупівлі на понад півмільйона гривень.
Все почалось ось з чого: 3 травня 2017 року управління комунальної власності Львівської міської ради уклало договір з іншим комунальним підприємством, але вже Львівської обласної ради – «Бюро технічної інвентаризації та Експертної оцінки». Договір стосувався виготовлення техдокументації на об’єкти нерухомості, копій витягів права власності та інфодовідок з держреєстру Мінюсту. Вартість лоту: 660 тисяч гривень. На цю закупівлю подалося кілька учасників – дві комунальні структури львівської міської ради – Інститут просторового розвитку та обласної ради – БТІ, а також компанія з Запоріжжя ТОВ «Бюро технічної інвентаризації». Під час торгів комунальні учасники ні на крок не понизили ціну – натомість це зробило ТОВ «Бюро технічної інвентаризації» – вони подали пропозицію на 60 тисяч гривень дешевшу. Попри це – Замовник відхиляє найдешевшу пропозицію приватника і підписує договір з обласним БТІ. Причиною відмови приватнику, який мав намір зекономити бюджету міста 60 тисяч гривень нас шокували своєю неправомірністю. Замовник вказав, що що Учасник не подав кошторису послуг, «причиною» відмови стало й те, що перелік запропонованих послуг не відповідає Статуту підприємства і не підтверджується КВЕДами в реєстрі ЄДР. Всього у два кліки вдалось з’ясувати, що кошторис послуг був у додатку, зі Статутом і Кведами теж все було впорядку.
Експерти «Центру моніторингу і досліджень» звернулись до Держаудитслужби та Національної Поліції, відповідь нас не здивувала: «За результатами розгляду повідомляємо, що аналізом документів, оприлюднених в ProZorro підтверджено наявність порушень, вказаних у зверненні. На адресу Управління комунальної власності надіслано рекомендації щодо вжиття заходів по усуненню виявлених порушень, розірвання договору укладеного за результатами процедури проведеної з порушенням та притягнення до відповідальності винних осіб» – витяг з відповіді Західного офісу Держаудитслужби за підписом начальника Кроляка. Р. Й.
Якщо спеціалісти з управління комунального майна так проводять закупівлі, то чого ж дивуватись, що майно в центрі міста «пропадає» у них з під носа?
Директор компанії з Запоріжжя, пропозиція якої була неправомірно відхилена на тендері розповіла нам, що перед подачею на тендер спілкувалась з представниками управління комунального майна.
«Як тільки ми виявили намір брати участь у цій закупівлі – до нас зателефонували з управління комунальної власності і спитали: «А як ви збираєтесь виготовляти документацію на нерухомість, якщо ми у Львові, а ви у Запоріжжі?» Таке питання мене здивувало, я пояснила, що у всіх організацій, які займаються цим видом діяльності одна законодавча база, тому відстань навіть у тисячу кілометрів між нами не грає жодної ролі, ми виконуємо роботи в інших містах. Мова йшла про технічну документацію на 956 об’єктів. Ми планували відряджати своїх людей на місце, це не малі витрати, але все одно запропонували заявку на 60 тисяч дешевшу. Та її відхили з надуманих причин. Таке часто трапляється по Україні, коли замовники хочуть, щоб такі роботи робили місцеві компанії», каже Дарія Кікєєва, директор ТОВ «Бюро технічної інвентаризації, оформлення землі та нерухомості »
Довідково: Експерти «Центру громадського моніторингу та досліджень» з’ясували – за 1 квартал 2017 року структурні підрозділи та комунальні підприємства Львова уклали 35 договорів на суму 7 938 581,01 грн, уникнувши проведення допорогових закупівель через систему ProZorro. А з 28 квітня 2017 року виконком міської ради дозволив не проводити допорогові закупівлі на товари і послуги до 1 мільйона, робіт до 5 млн таким замовникам, як ЛМКП «Львівводоканал», ЛМКП «Львівтеплоенерго», ЛКП «Львівелектротранс». Ці комунальні структури є чи не основними розпорядниками бюджетних коштів у місті – у 2017 році вони розпоряджаються сумою більшою у 100 млн. грн, а відтепер- можуть це робити і поза системою ProZorro. З рейтингом прозорості українських міст та регіонів ви можете ознайомитись тут.
Розслідування проведено в рамках проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні» за підтримки Посольства США.
