Сфера будівництва зіткнулася з низкою суттєвих регуляторних змін, головною з яких стало набуття чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 1512. Ці новації спрямовані на посилення контролю за ціноутворенням, особливо щодо матеріальних ресурсів. Водночас, на практиці замовники стикаються з критичними викликами, такими як відміна торгів через надмірні вимоги до учасників, а також необхідність реагувати на виявлені можливі завищення вартості обладнання у вже укладених контрактах.
1. Постанова КМУ № 1512: Новий інститут єдиної бази цін та ціноутворення
Запровадження єдиної бази цін
Постанова № 1512, що набула чинності 25 листопада, запровадила інститут єдиної бази даних цін для об’єктів цивільного будівництва, хоча подібна концепція вже існувала у методиках дорожніх робіт. Впровадження цієї бази є найбільшою позитивною новацією, оскільки вона забезпечить максимальний захист замовників від претензій Державної аудиторської служби щодо завищення цін. Після повноцінного запуску бази, ціна матеріалів не повинна перевищувати середню ціну, зазначену в ній.
Перехідний період та правило 60/40
Очікується, що база даних цін запрацює не раніше 25 квітня, оскільки спочатку має бути розроблений кодифікатор будівельної продукції, а через чотири місяці після цього – сама база.
У перехідний період алгоритм визначення цін на матеріальні ресурси поділений таким чином:
• 60% загальної вартості ресурсів: Ціни приймаються за даними виробників, імпортерів, їхніх офіційних представників та дистриб’юторів. Для кожного матеріального ресурсу необхідно зібрати не менше трьох цінових пропозицій; якщо пропозицій менше, має бути надане відповідне обґрунтування. Це обґрунтування може включати запити до торгово-промислових палат або профільних асоціацій.
• 40% загальної вартості ресурсів: Ціни приймаються за середньою ціною з використанням друкованих довідників та відкритих веб-ресурсів.
Замовник має проводити цей аналіз цін на стадії інвесторської кошторисної документації та під час узгодження договірної ціни. Також необхідно терміново коригувати власні положення про здійснення моніторингу цін на матеріали відповідно до вимог Постанови № 1512.
Обмеження непрямих витрат та заробітна плата
Постанова встановлює чіткі межі для непрямих витрат:
• На стадії інвесторської документації загальновиробничі витрати становлять 10%, адміністративні – 3%, а кошторисний прибуток – 15% від суми прямих витрат.
• На стадії договірної ціни ці показники є максимальними і не повинні перевищувати 10%, 3% та 15% відповідно. Підрядник повинен надати розрахунок загальновиробничих та адміністративних витрат, але не розрахунок кошторисного прибутку.
Заробітна плата, що визначається замовником, не повинна бути нижчою за мінімальні гарантії, передбачені галузевою угодою для будівельників, причому мінімальна межа тарифної частини визначена на рівні 20 329 грн. Для територій активних бойових дій застосовується коефіцієнт 2, а для територій можливих бойових дій – 1.5.
Діючі договори: Договори, укладені до 25 листопада, можуть бути змінені за згодою сторін для уточнення умов (це право, а не обов’язок), але без збільшення ціни договору та зміни обсягів або якості робіт.
2. Практичні виклики: Закупівлі та можливі завищення вартості обладнання
Відміна торгів через завищені вимоги
Нерідко закупівлі відміняються через відсутність учасників, що може бути спричинене надмірно високими вимогами, які ринок не може задовольнити. Зокрема, це стосується вимог щодо виконання аналогічних договорів із завищеною вартістю (наприклад, 30 млн грн). Замовникам рекомендовано мінімізувати дискримінаційні вимоги, розширювати період для аналогічних договорів та, можливо, зменшувати суму вимог, оскільки час зараз “не надто стабільний”.
Можливі завищення цін на обладнання
Однією з найбільших проблем є виявлення можливих значних завищень цін, які стосуються переважно обладнання, а не загальнобудівельних робіт. Зафіксовані перевищення на певні види обладнання можуть сягати понад 100 000 гривень.
Якщо підрядник відмовляється коригувати акти, експерти наголошують, що в разі потрапляння таких завищень до правоохоронних органів, підрядник буде змушений повертати надмірно сплачені кошти. Якщо виявлені безспірні помилки у визначенні вартості матеріальних ресурсів або порушено порядок моніторингу, необхідно провести коригування та зменшення вартості, навіть щодо вже закритих актів.
Також існує ризик, що підрядник може на власний розсуд, без затвердження замовником, замінити високотехнологічне обладнання, передбачене кошторисом (наприклад, теплова кулінарна система вартістю близько 1 млн грн), на більш дешевий аналог (наприклад, 300 000 грн). Така заміна може призвести до невідповідності технічним рішенням, визначеним виходячи зі спроможності закладу. Замовникам рекомендовано звернутися до підрядника щодо зменшення ціни по обладнанню та уважно перевірити акти прийому робіт.
3. Аналіз рішень Антимонопольного комітету (АМКУ)
Велика кількість оскаржень стосується умов тендерної документації. АМКУ демонструє певні тенденції у прийнятті рішень:
Аналогічні договори: АМКУ може стати на бік скаржника, якщо замовник не обґрунтував необхідність обмеження терміну виконання аналогічного договору (наприклад, п’ятирічним строком), дозволяючи враховувати договори, укладені раніше. АМКУ також часто приймає рішення на користь скаржника у питаннях оскарження вимог до аналогічного договору.
Дискримінаційні вимоги: Низка вимог була визнана дискримінаційною, включаючи вимоги щодо:
• Наявності мінімальної кількості певної техніки (автовишки, автогрейдери, дорожні машини).
• Необхідності наявності сертифікованого інженера-проектувальника (кошторисника).
• Надання рішення уповноваженого органу про встановлення тарифів на послуги поводження з твердими побутовими відходами.
• Вимоги сертифікації фахівців будівельної галузі відповідно до стандартів СОУ.
Документальне підтвердження: АМКУ підтримав замовників, коли скаржники не довели, яким чином вимога про надання сканкопій сертифікатів відповідності об’єкта, готового до експлуатації, порушує їхні інтереси, оскільки ці документи часто знаходяться в електронному кабінеті замовника.
Мова документів: Наявність окремих російськомовних словосполучень або текстових моментів у документах (наказах, розпорядженнях), які переважно складені українською, Антимонопольний комітет не вважає невідповідністю вимогам тендерної документації.
