Командою ГО «Центр громадського моніторингу та досліджень» за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС здійснюється моніторинг дотримання процедур публічних закупівель при реалізації державної субвенції, за реалізацію якої відповідає Міністерство освіти і науки України.
25 липня 2025 року відбулась міжвідомча нарада, присвячена темі реалізації проєктів з модернізації харчоблоків у закладах загальної середньої освіти. Участь у заході взяли представники Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки, експерти Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI), а також представники органів місцевого самоврядування та замовників, які отримали фінансування на модернізацію харчоблоків.
Мета зустрічі — надати практичні рекомендації для органів місцевого самоврядування, керівників закладів освіти та відповідальних за закупівлі осіб щодо організації доброчесного процесу модернізації харчоблоків. Особлива увага приділялась актуальним законодавчим змінам, типовим порушенням у тендерній документації, а також інноваційним підходам до технічного нагляду.
Нарада стала майданчиком для відкритого обміну досвідом, підсвічення ключових ризиків та визначення наступних кроків. Прозорість, ефективність і доброчесність — саме ці принципи визначали тон дискусії. Окремий фокус — на тому, як в умовах дії воєнного стану зберігати належний рівень контролю, якості та доброчесності при реалізації інфраструктурних проєктів у сфері освіти.
Одним із ключових питань наради стало обговорення актуальних змін у сфері публічних закупівель, що здійснюються в межах програми Ukraine Facility. Представники Міністерства економіки України надали роз’яснення до листа № 3323-04/48400-07 від 14 липня 2025 року, який окреслює важливі аспекти організації закупівель, зокрема для освітньої галузі.
У документі зосереджено увагу на низці важливих питань, зокрема щодо застосування податку на додану вартість у межах міжнародної технічної допомоги, підтвердження походження товарів, вимог до локалізації виробництва, а також специфіки проведення процедур закупівель у період дії воєнного стану. Також роз’яснено, як діяти замовникам у випадку зміни курсу валют або нестабільності постачання.
Мінекономіки акцентує на необхідності гнучкого, але водночас правомірного підходу до формування тендерної документації: важливо забезпечити баланс між якістю реалізації проєкту та відкритістю для широкого кола учасників. У листі вказано й на майбутні зміни до законодавства, які покликані зробити механізми закупівель ще прозорішими та адаптованими до сучасних викликів.
Такі роз’яснення мають на меті підвищити правову визначеність для замовників та знизити ризики скасування процедур через формальні помилки. Окремий наголос зроблено на відповідальності за належне документальне обґрунтування кожного етапу закупівлі.
Типові порушення за даними ДАСУ
У межах наради Мирослав Сімка, голова правління ГО «Центр громадського моніторингу та досліджень», представив аналіз результатів моніторингів Державної аудиторської служби України (ДАСУ) щодо закупівель, що здійснюються в рамках програми Ukraine Facility. Доповідь окреслила системні помилки, які найчастіше допускають замовники під час формування тендерної документації.
Одним із найпоширеніших порушень є встановлення дискримінаційних вимог до учасників, зокрема надмірних кваліфікаційних критеріїв або вимог до сертифікатів, які не мають прямого стосунку до предмета закупівлі. Часто зустрічаються випадки, коли замовники необґрунтовано обмежують коло потенційних підрядників, вимагаючи, наприклад, виконання аналогічних робіт лише в освітніх закладах або подання кошторису виключно у певному програмному забезпеченні.
Ще одна критична зона — відсутність чітко визначених умов договору, а також вимоги, які суперечать чинному законодавству, зокрема щодо істотних умов договору чи обмежень у його зміні.
Ключовою передумовою ефективності закупівель є правова грамотність замовників, прозора документація та уникнення «копіпасту» з інших проєктів без належного аналізу. Рекомендації ДАСУ мають бути не лише інструментом реагування, а й орієнтиром для профілактики порушень у майбутньому.
Прозорі закупівлі: на що звертати увагу у тендерній документації
Окрему доповідь у рамках наради представила Крістіна Артеменко, експертка з публічних закупівель Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI). Вона акцентувала увагу на основних складових тендерної документації, які визначають прозорість і доброчесність закупівель при модернізації харчоблоків у школах.
Перший блок — кваліфікаційні критерії до учасників. Їх необхідно формувати без дискримінаційних обмежень. Наприклад, вимоги про обов’язкову наявність досвіду лише в освітній сфері або подання дипломів для всіх працівників, включно з підсобними робітниками, часто є надмірними. Доповідачка навела випадок, коли найдешевшу пропозицію відхилили лише через відсутність диплома у підсобного працівника, хоча це не впливало на здатність компанії якісно виконати роботи.
Другий блок — технічна специфікація та договірна ціна. Часто трапляються випадки, коли документація містить вузькі або надто конкретизовані вимоги до обладнання, що обмежує конкуренцію. Необхідно забезпечити об’єктивність у формуванні очікуваної вартості та надавати відомість обсягів робіт.
Третій блок — умови проєкту договору. Неприпустимим є включення приміток про можливість вільного коригування істотних умов договору після підписання. Такі положення суперечать законодавству та можуть стати підставою для визнання результатів тендера недійсними.
Крістіна Артеменко також підкреслила важливість недопущення копіювання вимог до тендеру без аналізу реальної ситуації. Кожна ТД має враховувати специфіку об’єкта і бути відкритою до участі широкого кола добросовісних виконавців.
Роль кошторису в ефективному управлінні проєктами
Проєкти з модернізації харчоблоків неможливо реалізувати якісно без правильно сформованого кошторису. Про це у своїй доповіді наголосив Юрій Бондарев, старший експерт з будівництва Антикорупційної ініціативи ЄС. Він підкреслив, що кошторис — це не просто набір цифр, а стратегічний інструмент планування, який дозволяє уникнути фінансових ризиків, забезпечити ефективне використання ресурсів і контролювати виконання робіт на кожному етапі.
Експерт рекомендує формувати кошторис із використанням відкритих джерел даних, посилаючись на КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва». Відомість обсягів робіт та ресурсів має надаватися без зазначення цін, що унеможливлює маніпуляції. Важливо також правильно враховувати інфляційні ризики — з використанням прогнозних індексів цін, затверджених урядом або відповідними міністерствами.
Окрема увага приділяється уніфікації підходів до розрахунку договірної ціни. Вимога використання виключно програмного комплексу АВК-5 без альтернатив суперечить принципам відкритості. Також важливо виключити необґрунтовані резерви або завищені коефіцієнти в частині трудових і матеріальних витрат.
Грамотний, деталізований і прозорий кошторис — це запорука успішної реалізації проєкту, яка мінімізує непередбачуваність і гарантує результат.
Нарада 25 липня 2025 року стала важливим кроком у напрямку налагодження ефективної, прозорої та доброчесної реалізації проєктів з модернізації харчоблоків у школах. Представники державних органів, місцевого самоврядування та експерти об’єднали зусилля для вироблення спільного бачення щодо того, як уникати типових помилок, підвищувати якість документації та гарантувати чесну конкуренцію у сфері закупівель.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Доброчесність у закупівлях для реконструкції та капітального ремонту їдалень (харчоблоків) у школах у 2025 році” що здійснюється Громадською організацією “Центр громадського моніторингу та досліджень” за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI).
