Оборонні закупівлі в умовах воєнного стану: процедури, особливості та вимоги

0

Від ефективності оборонних закупівель залежить швидкість і якість забезпечення військових частин необхідними ресурсами. 

На ІІ модулі школи уповноважених осіб для новачків та початківців Громадської організації “Центр громадського моніторингу та досліджень” за підтримки Національного фонду на підтримку демократії” (NED) розбирали основне.

Оборонні закупівлі здійснюються окремими військовими частинами, Агенцією оборонних закупівель, Державним оператором тилу та Міністерством оборони України. Вони керуються постановою Кабінету Міністрів України №1275 та Законом України “Про оборонні закупівлі”.

Які особливості оборонних закупівель?

  • Відсутність річного плану закупівель – замовники формують переліки та обсяги, затверджені командиром військової частини, річні плани не оприлюднюються.
  • Закупівлі озброєння та військової техніки не оприлюднюються – інформація міститься у внутрішньому документі з зазначенням очікуваних вартостей, кодів та виду закупівлі.
  • Складна процедура узгодження – необхідні численні рапорти та запити перед внесенням закупівлі до переліків.

Які види процедур закупівель?

Згідно з пунктом 8 постанови №1275, якщо вартість закупівлі перевищує 200 тисяч гривень або 1,5 мільйона гривень для робіт, застосовуються такі методи:

  1. Відкриті торги (відповідно до постанова №1178 та Закону “Про публічні закупівлі”).
  2. Спрощені торги (відповідно до Закону “Про публічні закупівлі”).
  3. Запит пропозицій постачальників через електронний каталог.

Окрім того, у разі перевищення вказаних сум уповноважені особи військових частин можуть застосовувати винятки, визначені постановою №1178. Вибір процедури потребує обґрунтування, проте оприлюднювати його не обов’язково. В такому випадку замовники публікують лише звіт про закупівлю, а після завершення воєнного стану (протягом 90 днів) – і договір.

Обмеження на зміни умов договору: Істотні умови договорів не можуть змінюватися після підписання, за винятком випадків, передбачених пунктом 19 постанови №1178.

Безтендерні закупівлі: Можливі для товарів, робіт і послуг, пов’язаних із державною таємницею, озброєнням, військовою технікою, боєприпасами, фортифікаційними спорудами тощо.

Відповідальність уповноважених осіб: Вони несуть лише дисциплінарну відповідальність.

Як працює спрощена процедура закупівлі?

Відповідно до статті 14 Закону “Про публічні закупівлі”, процес має кілька етапів:

Етап 1: Період уточнень (3 робочих дні)

  • Замовник оприлюднює оголошення із зазначенням строків, вимог та проєкту договору.
  • Постачальники можуть звертатися за роз’ясненнями.
  • Період подання може початися не одразу після закінчення уточнень, щоб мати можливість надати відповідь на всі питання учасників.

Етап 2: Подання пропозицій (2 робочих дні)

  • Пропозиції подаються без додаткових питань.
  • Використовується КЕП (кваліфікований електронний підпис).

Етап 3: Розгляд пропозицій

  • Розгляд триває 5 робочих днів, після чого обирається переможець, а договір оприлюднюється протягом 3 робочих днів.

Відхилення пропозицій можливе у випадках:

  1. Невідповідність умовам закупівлі.
  2. Відсутність забезпечення пропозиції.
  3. Відмова переможця від укладання договору.
  4. Повторна відмова учасника від укладення договору протягом року.
  5. Неусунення невідповідностей упродовж 24 годин.

Відкриті торги чи спрощені закупівлі?

  • Спрощені закупівлі швидші, потребують менше документації.
  • Відкриті торги складніша тендерна документація, передбачають можливість оскарження, потребують додаткового переліку документів від переможця перед підписанням договору.

Таким чином, вибір між цими процедурами залежить від пріоритетів замовника: швидкість та гнучкість або надійність і контроль.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Підвищення прозорості та підзвітності в державних закупівлях» що здійснюється Громадською організацією “Центр громадського моніторингу та досліджень” за підтримки Національного фонду на підтримку демократії” (NED).

Поширити:

Коментарі закриті.