Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) «відносини, пов’язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законом про внесення змін до цього Закону. Якщо для реалізації положень поданого проекту закону про внесення змін до цього Закону необхідні законодавчі зміни до інших законодавчих актів, такі зміни викладаються в розділі “Прикінцеві положення” (перехідні положення) проекту закону про внесення змін до цього Закону».
Зміни до Закону не внесені, а отже дія норм Закону є чинною.
Однак, 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів було прийнято постанову 169 про «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» посилаючись на статтю 64 Конституції України, статтю 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану”, пункту 3 частини першої статті 4 Закону України “Про оборонні закупівлі”, Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”. Згідно даної Постанови оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі» та з дотриманням встановлених у даних нормативних актах принципах здійснення публічних закупівель.
Отже, зараз існують певні розбіжності у законодавстві. З одного боку дія Закону України «Про публічні закупівлі» не призупинена та не містить внесених змін, а з іншого прийнята Постанова КМУ 169, яка передбачає здійснення закупівель без проведення процедур закупівель та спрощених закупівель.
Слід також не забувати, що для проведення процедур закупівель та спрощених закупівель замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, визначених в статті 5 Закону, зокрема дотримуватися добросовісної конкуренції, максимальної ефективності та економії, не обмежувати можливість оскаржувати неправомірні дії учасників та замовників.
Як діяти Замовнику у даній ситуації?
З одного боку є типові для кожного року заплановані раніше закупівлі, які або вже внесенні у річний план закупівель, або будуть внесені у річний план перед проведення закупівлі. А з іншого боку часто є потреба провести термінові закупівлі в умовах воєнного стану, які замовник має право здійснити без проведення процедур закупівель або спрощених закупівель, лише потрібно їх внести у затверджений Перелік з обсягами закупівель товарів, робіт і послуг.
Щодо відкритих торгів. Найбільша проблема, з якою може зіткнутися зараз замовник під час проведення відкритих торгів (крім відсутності учасників, можливість переходу учасників на спрощену систему оподаткування, не прогнозованого та значного росту цін на товари роботи та послуги), є перевірка тендерних пропозицій на предмет відповідності статті 17 закону. З моменту запровадження воєнного стану відкриті державні реєстри не працювали. Але на сьогодні деякі з них вже звично функціонують, зокрема з 18 квітня 2022 року запрацювала система “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості”, а отже є можливість перевірити підтвердження відсутності чи наявності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, визначених п. 5, 6, 12, частини 1 статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”. Проте, замовник має чітко прописати це в тендерній документації. Наприклад, не зазначати про надання довідки МВС, а прописувати надання витягу або підтверджуючого документа (не конкретизуючи). Формуються в системі Prozorro також витяг з ЄДР та довідка ДПІ про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.
Для успішного проведення тендеру Замовник має також у тендерній документації зазначити спосіб підтвердження учасниками і переможцем відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі передбачених пп. 2 ,3, 8 та 9 частини 1 статті 17 Закону. Враховуючи складність перевірки даної інформації, вибір переможця – це ризик Замовника, який повинен бути з дотриманням норм чинного законодавства.
Тому, якщо закупівлі не відносяться до нагальних та до оборонних, то з їх проведенням краще зачекати, визначивши їх доцільність та своєчасність, щоб при першій нагоді провести з дотриманням норм Закону.
А от проведення спрощених закупівель в умовах воєнного стану не містить обмежень. Тому коли є запланована річна потреба і на неї виділено фінансування, то можна її проводити згідно вимог Закону. Хіба що, оплата буде здійснюватися у встановленому на даний час порядку.
Однак, якщо у замовників виникає нагальна потреба для забезпечення поточних потреб в умовах воєнного стану, то він вправі застосувати алгоритм проведення закупівель згідно Постанови 169: затверджує закупівлі у Переліку та обсяги, обгрунтовує очікувану вартість, укладає договори та оприлюднює їх разом зі звітами у встановлені строки. При цьому не зловживаючи таким порядком, з дотриманням принципу ефективності, встановленими обсягами та потребами, що є нагальними. Дія укладених договорів не може бути зазначена – до кінця 2022 року, а лише на час дії воєнного стану з можливістю її пролонгації, якщо такий стан буде продовжений і надалі. Нагадаємо, що 22 травня Верховна рада України прийняла Закон про продовження дії воєнного стану на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.
Варто зазначити, що позиція Міністерства економіки України така, що на період воєнного стану “оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”.
Отже, при проведенні закупівель радимо в першу чергу переглянути їх потребу та наявність виділеного на них фінансування. Закон України “Про публічні закупівлі” є чинний, а відповідно його норм потрібно дотримуватися. А у разі, якщо виникли нагальні поточні потреби, які обгрунтовані чи належать до оборонних чи закритих закупівель, то в такому разі замовнику варто застосувати Постанову 169, з дотриманням всіх змін до неї. Крім того варто не забувати і про дотримання інших чинних Постанов Кабінету міністрів України та наказів контролюючого органу.
