Комунальні монополісти Львова – ЛКП «Львіводоканал», «Львівтеплоенерго», «Львівелектротранс» та «Залізничнетеплоенерго» щороку отримують десятки мільйонів гривень (у 2017 році – більше 100 млн грн) на поповнення статутних капіталів з міського бюджету та раніше проводили значну кількість допорогових закупівель у місті Львові.
У квітні 2017 виконавчий комітет Львівської міської ради вніс зміни до свого рішення «Про здійсненння електронних закупівель у м. Львові», вивівши з-під його дії замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Відтак, чотири найбільші комунальні підприємства міста уникнули обов’язку проводити конкурентні закупівлі на суми від 50 тис.грн. та 500 тис.грн. На сьогодні пороги для даних ЛКП підвищились до 1 млн грн на товари і послуги та 5 млн грн на роботи.
«Центр громадського моніторингу та досліджень» неодноразово звертався до представників мерії з попередженням, що такі дії спричинять освоєння коштів громади міста цими ЛКП в ручному режимі, тобто без проведення конкурсного відбору в системі ProZorro.
Як показав аналіз, комунальні монополісти Львова скористались таким правом на повну. Починаючи з травня 2017 року 92% (79,7 млн грн) усіх закупівель за допороговими значеннями комунальники здійснювали шляхом підписання прямих угод з підприємцями і лише 8% закупівель проводились на конкурентних торгах. А в грудні 2017 року відсоток конкурентних допорогових закупівель знизився всього до 1,99%.
Структура конкурентних допорогових торгів та прямих угод ЛКП «Львіводоканал», ЛКП «Львівтеплоенерго», ЛКП «Львівелектротранс» та ЛКП «Залізничнетеплоенерго».
Для порівняння, частка прямих угод, які заключали інші структурні підрозділи Львівської міської ради за цей же період становить 55 %, в свою чергу конкурентних торгів – 45 %.
Суми укладених договорів (прямі угоди/допорогові закупівлі) за допороговими значеннями ЛКП «Львіводоканал», ЛКП «Львівтеплоенерго», ЛКП «Львівелектротранс» та ЛКП «Залізничнетеплоенерго».
Перевагою допорогових конкурентних торгів є, насамперед, проведення аукціону, а відтак і економія публічних коштів, можливість вибору якісних послуг серед низки поданих пропозицій, а також зменшення потенційних корупційних ризиків за рахунок відкритості процедури закупівлі.
Натомість, непрозорі угоди з підприємцями залишають відкритими питання, якими саме критеріями керувались замовники у виборі свого контрагента, чи мала місце корупційна складова та чи була вартість замовлення найбільш економічно вигідною.
Як бачимо, зміни до рішення виконкому «Про здійснення електронних закупівель у м. Львові» дали можливість комунальним підприємствам взагалі не перейматися економією бюджетних коштів та забезпеченням добросовісної конкуренції. І хоч у 2017 році місто Львів отримало 1 місце в рейтингу “прозорості”, який досліджувала команда “Transparency International Україна”, зараз ситуація не така однозначна.
Опубліковано на основі дослідження, яке проводено за підтримки Європейського Союзу і Центру демократії та верховенства права (проект «Посилення коаліції РПР») в рамках виконання проекту «Прозорі публічні фінанси – запорука добробуту», який впроваджується “Центром громадського моніторингу та досліджень”.
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю “Центру громадського моніторингу та досліджень” і в жодному разі не відображає погляди Європейського Союзу чи Центру демократії та верховенства права.
